Підберезник звичайний
«Koźlarz babka» Leccinum scabrum
їстівний
Фото: Björn Sothmann (CC BY-SA), джерело · фон вилучено, гриб без змін
Огляд
Я росту під березами, тож шукай мене там, де біла кора. Ніжка в мене біла з темними лусочками, а м'якоть майже не змінює кольору на зрізі.
Підберезник пов’язаний з березою, тому шукати його найкраще на березових узліссях і в мішаних лісах. Шапка в нього сірувато-, рудувато- або темно-бура, гладка й суха, а в дощ трохи слизька. Ніжка тонка, біла з темними лусочками, трубочки спочатку білі, потім сірі. М’якоть біла й майже не змінюється на зрізі. Гриб їстівний, його їдять свіжим, сушать і маринують. Старі екземпляри водянисті й м’які, тож беріть молоді й щільні.
- Де росте
- Росте під березами в листяних і мішаних лісах, а також поза лісом, де є береза. В Україні його збирають зазвичай з травня чи червня до жовтня.
- Під якими деревами
- береза
- Як ще називають
- Березовик, Березник, Бабка
- Польською ще кажуть
- «Babka», «Podbrzeźniak», «Koźlarz czarnobrązowy»
- Наукова назва раніше
- Boletus scaber, Krombholzia scabra
Цікаве про цей гриб
- Вперше цей гриб описав Бульяр 1783 року під назвою Boletus scaber; латинське слово «scaber» означає «шорсткий».
- У нього понад 80 наукових синонімів, тобто гриб описували й перейменовували дуже багато разів.
- Підберезник росте не лише в Європі: він потрапив в Австралію та Нову Зеландію, де живе в парі з березою.
Як упізнати
Натисніть на ознаку — вона розгорнеться разом із фото.
Шапка
Діаметр 5–12 см, іноді до 15–20. Спершу півкуляста, згодом випукла з тупим краєм. Колір дуже мінливий: від світло-бурого й сіруватого до рудувато-оливкового й темно-бурого. Шкірка гладка, суха, у дощ ледь слизька; з м'якоті не знімається.
Низ шапки
Трубочки з дрібними круглими порами; спочатку білуваті, з віком сірі й сіро-бурі. При натисканні колір не змінюють.
Ніжка
Висота 4–15 см, товщина 0,5–3,5 см. Ніжка цільна, циліндрична, до основи трохи ширша. Біла або сірувата, густо вкрита темно-бурими до чорних лусочками.
М'якоть на зрізі
Біла, у молодого гриба щільна, у старого водяниста й м'яка. На зрізі зазвичай не змінює кольору; в деяких описах згадано, що вона може ледь порожевіти. Ніжка з віком стає волокнистою й твердою.
Запах
Приємний, м'який; смак теж м'який.
Розмір
Шапка 5–12 см, інколи до 15 см і більше; ніжка 4–15 см заввишки.
Усі фото
-
Björn Sothmann · CC BY-SA · джерело -
Judith · CC BY · джерело -
учасник iNaturalist · CC0 · джерело -
Мария Стрельникова · CC BY · джерело -
Дарья Орлова · CC BY · джерело -
Paul Cook · CC BY · джерело -
учасник iNaturalist · CC0 · джерело -
BIHNZ · CC BY · джерело -
Jon Sullivan · CC BY · джерело -
Татьяна Максимова · CC BY · джерело -
Татьяна Максимова · CC BY · джерело
Небезпечний двійник
Підберезник звичайнийїстівний Жовчний грибнеїстівний Фото: Björn Sothmann (CC BY-SA), джерело · Alex Sosnovshchenko (CC BY), джерело
- 1Ніжка жовчного гриба не має лусочок, зате вкрита грубою бурою сіткою; у підберезника вона з темними лусочками.
- 2Трубочки жовчного гриба з віком рожевіють, а в підберезника лишаються білуватими, потім сірими.
- 3М'якоть жовчного гриба дуже гірка, у підберезника м'яка й приємна.
Що буде, якщо сплутати
Жовчний гриб. Жовчний гриб не належить до смертельно небезпечних, але вважається неїстівним через різку гіркоту. Одна така шапка може зіпсувати всю страву, а варіння гіркоту не прибирає. Про токсичність джерела розходяться: одні називають гриб просто неїстівним, польська Вікіпедія — слабко отруйним, тож найкраще не додавати його до кошика й не пробувати.
Отруєння: що робити
Відео
Натисніть на картинку — відео заграє тут, нікуди переходити не треба.
Кухня
сушитисмажитиваритимаринувати
Підберезник їдять свіжим, а ще сушать, солять і маринують. Найкращі молоді й щільні гриби; у старих шапка стає губчастою й водянистою, а ніжка дерев'яніє.
Смажені гриби з цибулеюГрибна юшка зі сметанною заправкоюСушені гриби в духовціКартопля з грибами на сковородіГрибна підлива
Сусіди
Ростуть у ту саму пору — придивіться й до них.
Отруєння грибами: телефонуйте 112 (Польща та ЄС) або 103 (Україна).