Мухомор червоний · Грибний довідник

Огляд

Мене впізнає кожен: червона шапка з білими пластівцями — моя візитівка. Та після дощу пластівці змиваються, тож дивись на кільце на ніжці й на бульбу внизу. Я отруйний, у кошик мені не місце. Залиш мене в лісі.

Червоний мухомор містить іботенову кислоту, яка в організмі частково перетворюється на мусцимол; саме вони діють на нервову систему, а мускарину в грибі дуже мало. Перші ознаки — сонливість, плутанина, запаморочення, порушення зору й слуху, нудота — з'являються приблизно через 30–90 хвилин після їжі, а найсильніші бувають за 2–3 години. Смертельні випадки описано дуже рідко, але гриб небезпечний, особливо для дітей, у яких можливі судоми. Якщо хтось його скуштував, негайно телефонуйте 112 (Польща та ЄС) або 103 (Україна), збережіть залишки гриба.

Червоний мухомор знає кожен: яскраво-червона шапка 5–20 см, вкрита білими пластівцями, біла ніжка з широким кільцем і бульбою внизу. Пластинки під шапкою білі й вільні. Росте влітку й восени в хвойних, листяних і мішаних лісах, у спілці з березою, сосною та ялиною. Після дощу пластівці можуть змитися, а колір вицвісти, тож придивляйтесь до кільця на ніжці. Гриб отруйний: його речовини діють на нервову систему, а перші ознаки з’являються протягом години-двох. Смерть трапляється дуже рідко, але в кошик такий гриб не кладуть. Особливо пильнуйте, щоб його не взяли в рот діти.

Де росте: Росте в хвойних, листяних і мішаних лісах, часто групами, у спілці з деревами: найчастіше з березою, сосною, ялиною. Плодоносить з липня до листопада (польські описи подають і червень). В Україні трапляється по всій території.
Під якими деревами: березасоснаялина
Як ще називають: Маримуха, Мухаїр, Жабурка
Польською ще кажуть: «Muchomor pospolity», «Muchomor zwyczajny», «Muchar czerwony»
Наукова назва раніше: Agaricus muscarius

Цікаве про цей гриб

Назва пов'язана з мухами: з давніх часів подрібнений гриб клали в молоко, щоб позбутися мух. Латинське слово «muscaria» походить від «musca» — «муха».
Гриб накопичує ванадій: до 400 разів більше, ніж міститься в довкіллі, у вигляді сполуки амаванадину.
Науковий опис склав Карл Лінней 1753 року під назвою Agaricus muscarius.

Як упізнати

Натисніть на ознаку — вона розгорнеться разом із фото.

Шапка

Діаметр зазвичай 5–20 см (в українських описах 5–12, до 20). Спершу напівсферична, потім плоска, інколи з трохи втиснутою серединою; край тонко рубчастий. Колір від яскраво-червоного до червоно-помаранчевого, поверхня вкрита білими пластівцями. Після дощу пластівці можуть змитися, а червоний колір вицвісти, тому шапка буває менш впізнаваною.

Низ шапки

Пластинки густі, білі, вільні, не приростають до ніжки; у зрілого гриба можуть набувати блідо-жовтого відтінку. Споровий відбиток білий.

Ніжка

Біла, 5–20 см заввишки й 1–3 см завтовшки, спершу щільна, потім порожниста. Під шапкою звисає широке біле кільце, по краю інколи жовтувате. Внизу ніжка потовщена в бульбу з кількома рядами лусочок-валиків від зовнішнього покривала; чіткого мішечка немає.